Моя професія - вихователь

«Уміння виховувати - це все - таки мистецтво, таке ж
мистецтво, як добре грати на скрипці або роялі,
добре писати картини».

А. С. Макаренко.

    Професія вихователь зародилася ще в Стародавній Греції, в ті часи вихованням дитини займався спеціальний раб - дитиноводій, який займався тільки малюком, всюди супроводжував його, звідси і пішла назва. В інший час дитиноводій стежив за розвитком дитини, оберігав від небезпек і формував ставлення до життя, розвивав здібності, вчинки дитини та її поведінку в цілому. Минуло багато століть, але функція вихователя зберегла свою значимість.

       А яким же повинен бути сучасний вихователь, яка його функція в сучасному світі?

      Вимоги, що пред'являються до вихователя, дуже високі. Він повинен бути мудрим, все знаючим наставником, а іноді і трохи артистом одночасно. Вихователь постійно повинен удосконалювати свою майстерність, використовуючи досягнення педагогічної та психологічної науки, передової практики. Йти вперед, освоювати інноваційні технології, нетрадиційні методики, але й не повинен забувати добре старе, століттями збережене народом. Необхідні різноманітні знання, щоб задовольняти допитливість сучасної молоді. Вихователь не тільки організовує роботу студенського  колективу, що проживає у гуртожитку в цілому, але й формує особисті взаємини дітей між собою, у спілкуванні з дорослими, і взагалі з навколишнім світом.

      Ну а що ж головне? А головне в нашій професії - любити дітей, любити просто так, нізащо, віддавати їм кожну мить частинку свого серця, і любити їх як власних, без компромісів і умов.

    Вихователь - це патріот своєї Батьківщини, адже країна довіряє їм найдорожче - своє майбутнє.